Зусиллями городян та меценатів місто на березі Псла потроху змінює своє обличчя та вирішує нагальні проблеми. Повільно й упевнено Суми перетворюються. Тільки протягом останнього часу в місті з’явився «Веселий сумчанин», площинний фонтан в облаштованому сквері на Покровській площі, колонада при вході та тенісні корти в парку ім. Кожедуба, а також Алея Олімпійської Слави.
До кінця жовтня власники найбільшого торгового центру «Лавина» обіцяють здати в експлуатацію майданчик для відпочинку, а міська влада вже знає, як зробити її місцем спортивного дозвілля сумчан. Перші кроки з перетворення міста «спільними зусиллями» продемонстрували істинність української мудрості, що «гуртом і батька легше бити» (у нашому випадку – перетворювати міську інфраструктуру).
До дня міста новий сквер у подарунок
До Дня міста, який сумчани святкують першої суботи вересня, в місті з’явився оновлений сквер на Покровській площі. Роботи з його благоустрою обійшлися міському бюджету в 1,7 млн. грн. Схема була задіяна не зовсім звичайна – депутати фракції «Рідне місто» «скинулися» на цей об’єкт по 75 тис. грн. з 90 тис. грн., що виділяються їм з бюджету на «виконання депутатських повноважень».
Плиткою сумського виробника – пресованою і гранітною – замостили 2700 м2 покриття на ділянці по вул. Петропавлівській навпроти пам’ятника Харитоненка. У сквері зроблено реконструкцію системи освітлення, замінено кабелі, зачищено та пофарбовано стовпи; з’явилися нові клумби та рівненький, густий газон. За індивідуальним проектом зроблено світильники та лавиці. Наступного року тут з’явиться Квадрат Успіху – своєрідна Алея трудової слави міста. Поки що є лише його концепція: на кожному з маленьких квадратиків відбитком руки в бронзі із супровідною інформацією про господаря увіковічать кращих сумчан.
У сквері на Покровській площі з’явився перший у місті площинний фонтан. Роботи з його монтажу виконали фахівці ТОВ «Імперія води України» (Київ). Його розмір – 4,5х4,5 м. Об’єм води в чаші фонтану – 12,5 м3, загальна площа дзеркала води – 12,25 м2.
Місце для відпочинку
Нещодавно неподалік торгового центру «Лавина» на пр. Лушпи розпочато роботи з благоустрою прилеглої території в районі озера Чеха. Ділянку 130×70 м розчистили від аварійних дерев та чагарників. До кінця жовтня між торговим центром і прибережною зоною озера Чеха з’являться дитячий ігровий майданчик, 3 альтанки, газони, лавки, урни та освітлення. Тут встановлять 10 лавиць зі спинками і 26 – без, а також 14 урн. На всіх доріжках стоятимуть антивандальні стовпчики з підсвічуванням. Після благоустрою компанія піклуватиметься про цю територію.
Власником «Лавини» є ТОВ «Будтрейдінг», що вкладе в благоустрій території 1 млн. грн. Заступник директора компанії Юрій Макаренко повідомив, що компанія діяла в рамках технічного завдання, підготовленого фахівцями.
І хоча на часі роботи тільки розпочато, міська влада вирішила «ускладнити» проект. Куратор будівельників – заступник міського голови Андрій Рябоконь вже домовився з адміністрацією торговельного центру про те, що вже цьогоріч на новому майданчику розмістять каток із штучним льодом (ближче до паркінгу), а влітку праворуч зроблять парк для екстремальних видів спорту.
– Отримав «добро». Вони зроблять площадку. Може, об’єднаємо їх зусилля з «Сумбудом», який обіцяв дати 80 тис. грн. на проект. Весь проект потягне на 600 тис. грн. Бюджетні 300 тис. грн. вкладемо в фігурні елементи, решту зробимо за спонсорські кошти (огородження, освітлення, дві роздягальні). Елементи зберігатимуть на базі «Лавини», в них там великі складські приміщення. До речі, є й медпункт, – коментує Андрій Рябоконь.
Наступного року, якщо дозволять бюджетні кошти, міська влада планує прокласти нову бетонну доріжку навколо всього озеро Чеха. Всередині цього «бетонного кільця», природно, ніяких робіт проводити не будуть. За ним – можливі роботи з благоустрою. Так, потрохи, майже в самому центрі міста з’явиться упорядкована зелена зона, в якій можна згаяти дозвілля людям з різними захопленнями.
Спочатку труби, потім асфальт
В останні кілька років в Сумах перш, ніж ремонтувати асфальтове покриття, спочатку капітально змінюють труби під ним. У ремонт тепломереж у 2012 р. компанія «Сумитеплоенерго» запланувала вкласти понад 10 млн. грн., але в підсумку «додала» ще 4 млн. грн. Градоначальник з цією метою навіть спеціально їздив до Києва на переговори з гендиректором ТОВ «ТехНова» Анатолієм Шкрібляком. Він умовив засновника ТОВ «Сумитеплоенерго» профінансувати ремонт теплотраси по вул. Першотравневій (від вул. Садової до вул. Чорновола).
– Це дуже важливо, особливо для району вул. Чорновола (Калініна), Іллінської, Комсомольської, Баумана. Ціна питання близько 1,5-1,6 млн. грн., – вважає мер.
Компанія «ТехНова» також погодилася профінансувати позапланову заміну аварійної ділянки магістральної теплотраси по вул. Покровській (від вул. Перекопської до вул. Антонова) – близько півкілометра магістральної мережі діаметром 432 мм. Вклавши майже 1 млн. грн. в ремонтні роботи, компанія розраховує на стабільне теплопостачання та подачу гарячої води в центральній частині міста та Кіровському мікрорайоні найближчими десятиліттями.
Після заміни ділянки теплотраси фахівцями ТОВ «Сумитеплоенерго» працівники КП «Шляхрембуд» капітально відремонтували проїжджу частину вулиці.
Протягом шести років співробітництва на принципах державно-приватного партнерства між містом Суми та ТОВ «ТехНова» компанією вкладено 63,5 млн. грн. прямих інвестицій в модернізацію ТЕЦ, будівництво нових теплотрас, проведення широкомасштабних капітальних ремонтів тепломереж.
Упродовж цього періоду прокладено понад 6,1 км нових теплотрас у двотрубному вимірі та 12,2 км капітально відремонтовано.
Зараз на замовлення «Сумитеплоенерго» представники фірми АВВ (Чехія) розробляють проект з реконструкції Сумської ТЕЦ. Як повідомив генеральний директор ТОВ «Сумитеплоенерго» Леонід Пляцук, реалізація проекту дозволить на 40% скоротити споживання газу, домогтися подачі ГВП на все місто й у цілому збільшити потужність станції. Крім того, після реконструкції станція стане екологічно чиста: всі продукти горіння знищуватимуться в процесі. Ціна питання – кількадесят мільйонів євро.
– Є два варіанти реконструкції: капітальна і часткова (така, щоб станція ще стабільно пропрацювала 10-15 років. Різниця питання – € 25 млн. Передбачуваний проект, що знаходиться в стадії розробки у вигляді технічних пропозицій, становить близько € 50-60 млн., – повідомляє Леонід Пляцук. За його словами, планується установка додаткового котла, що працюватиме без викидів.
Передбачається заміна турбін, які відпрацювали свій ресурс, та устаткування, що бере участь у виробництві тепла. Чи реалізується проект, залежить від депутатів Сумської міської ради, які повинні дати згоду на реконструкцію станції.
Міський голова: «Бюджет потрібно формувати знизу»
Міський голова Сум Геннадій Мінаєв вважає, що для розширення прав міського самоврядування необхідна самодостатність територій та громад. За його словами, у загальному підсумку серед 13 обласних центрів (за рівнем населення від 200 до 500 тис. чол.) Суми посідають 7 місце за кількістю населення (272,5 тис), але мають найвищий показник «ефективності» роботи міста по збору місцевих податків. Суми входять до п’ятірки міст-донорів, з бюджету яких йде вилучення коштів на потреби інших.
– Аналіз річних надходжень за основними видами місцевих податків (податок на доходи фізичних осіб, плата за землю та єдиний податок), доводить, що м. Суми зібрало 2110 грн. з кожного містянина. В Чернігові цей показник становить 1310 грн. Суми майже вдвічі ефективніше збирають податки. Втім, системою дотацій вирівнювання держава не стимулює намагання місцевих органів влади плідно працювати над наповненням бюджету.
Мешканці за вирішенням проблем в першу чергу йдуть до місцевої влади. Коли я говорю, що у мене немає коштів для вирішення проблем, мене питають: «А навіщо ви взагалі існуєте?».
За попередніми підрахунками, на території Сум у 2012 р. зберуть 2 млрд. грн. різних податків (місцевих та державних). У Німеччині, наприклад, на місцях залишається від 2/3 до 3/4 зібраних податків та зборів. Якщо б в Україні діяла така ж система, то в Сумах для вирішення проблем залишалося б 1,2 млрд. грн., а не 850 млн., як дотепер. Тобто, майже 350 млн. грн. щорічно залишалося б додатково на території. Такими коштами можна навести лад! Прийняти концептуальні програми з відновлення освітлення, доріг, транспорту тощо та виконувати їх.
Натомість, на всі капітальні видатки цього року в Сумах виділено 62 млн. грн. Якщо не змінити бюджетні засади, місцевому самоврядуванню нема чого робити. Наприклад, у 2007 році в Сумах було 100 млн. грн. в бюджеті на інфраструктурні видатки. Ми купували «швидкі», техніку, ремонтували лікарні.
Європейський досвід формування бюджету знизу потрібно застосовувати в Україні, лише тоді місцеве самоврядування матиме реальне фінансове підґрунтя для розвитку та життєдіяльності громади та регіону, – вважає міський голова м. Суми Геннадій Мінаєв.