«Нет, ребята, все не так,
Все не так, ребята!»
© Владимир Семенович Высоцкий.

Добрый день сумскому интернет-сообществу и не только 🙂 или иным, фейсбуковским слогом – Bonjour еврофрендам!

Еще во вторник 28.01.2014г., по горячим следам сумских событий, дал интервью изданию «Тиждень».

 

Но ссылка на статью в журнале «Український тиждень» №5 (325) пока закрыта… 🙁 (Прим. 08.02.2014г. Ссылка на статью уже открыта. – Мин. ).

Кроме того, интервью было немного сокращено, поэтому в данном блоге я даю текст, который сумской журналист Владислав Ивченко, непосредственно бравший его (интервью), после моего согласования (кстати, не правил ничего), отсылал в Киев. Соответственно, прошу простить, за мелкие различия, ибо корректура текста осуществлялась в киевской редакции.

Итак, все не так, ребята!

***

Все не так

– Чим відрізняються протестні Суми-2014 від Сум-2004?

– У порівнянні з 2004 роком, протестні настрої у Сумах значно менші. І не тільки по кількості людей на площі. На мою думку, це пов’язане з тим, що у 2004 році були великі очікування на те, що багато чого мусить змінитися: система влади, принципи її дії. Але ці надії не виправдалися, то зараз люди не вірять ані владі, ані опозиції. Сумчани дуже обережно відносяться до обох сторін нинішньої кризи. Хоча, безумовно, протест у Сумах є і я оцінюю його, як серйозний.

– Чим найбільше, на вашу думку, невдоволені люди?

– У 2004 році у Сумах протест підживлювався наявністю тодішнього губернатора Володимира Щербаня. В основі протесту був потужний рух середнього та великого бізнесу, який дуже не любив губернатора. І було за що! Зараз все інакше. Я маю данні соціологічних вимірювань, згідно яким у жовтні рейтинг довіри губернатора Юрія Чмиря (у грудні 2013 року пан Чмирь перейшов на посаду заступника голови президентської адміністрації, – Ред.) був досить високий, навіть, вище, аніж у мене. Дутий він чи ні, створений він телевізійною картинкою чи реальними справами, то інша справа, але рейтинг був. Тобто не можна сказати, що сумчани проти представника президента. Скоріше, багато громадян піддалися на заклики, що у країні все погано. І в країні дійсно все погано, люди це бачать. Поступово руйнується інфраструктура. Хтось каже, що вся політика держави спрямована на те, щоб задовольнити апетити людей при владі та силових структур. Тобто це більше не політичний, а економічний протест. І центральній владі необхідно вже зараз замислитися над тим, що відбувається.

– На вашу думку, зараз багато сумчан на Майдані?

– За моєю інформацією, яка надходить до мене з різних джерел у Києві, це здебільшого сумчани, які переїхали жити до столиці, так ось, мова іде про щонайменше кілька сотень сумчан на Майдані. Правда, інколи залишаються десятки. У 2004 році на Майдані стояло мінімум 2-3 тисячі сумчан, зараз кілька сотень, але це також досить багато.

Розгром у Сумах

– Вночі 27 січня кілька десятків городян, що ночували у Будинку рад Сумської облради, були досить жорстко атаковані міліцією. Частину сумчан затримали. Після цього містом пройшли мітинги протесту. Яка ваша думка стосовно цього конфлікту?

– Я вважаю, що вина у тому що сталося лежить і на владі і на опозиції. По-перше, у нас в Сумах з’явився «поп Гапон», нардеп Володимир Шульга (фракція ВО «Батьківщина», – Ред.), який безвідповідально поставився до того, куди він веде сумчан і для чого. Йому треба було відрапортувати до Києва, що мітингарі зайняли частину приміщень влади і він це зробив. Подальше його відношення до людей мене шокувало. Якщо вже запросив громадян на свій прийом, то проводь його, залишайся на ніч, будь гарантом безпеки людей. Але Шульга пішов з будівлі і у влади з’явилася можливість визнати незаконним находження там людей. Нажаль, я не знав про плани силових дій. Станом на першу ночі я мав інформацію, що звільнення приміщень від громадян не буде.

– Але як так сталося, що ви, як міський голова, не знали, що відбувається у місті?

– Справа в тому, що ще з другої половини 26 січня я був позбавлений інформації від силових органів, а також від владної вертикалі. Це відбулося внаслідок того, що у Партії регіонів на Сумщині сталася дуже серйозна дискусія про мою роль в протестах. Деякі «гарячі голови» висловили думку, що Мінаєв – «двурушник», який тайно працює на опозицію. Доводилися сміховинні докази, наче я навмисно наказав складувати сніг на площі Незалежності, щоби протестувальники могли використовувати його для побудови барикад, і так інше. Одним слово, я не був проінформований силовими структурами про їх наміри. Вже після всього я розмовляв з начальником міської міліції Володимиром Рапутою, порадив йому піти на брифінг і розповісти, що ж трапилося. Але нажаль, цього не сталося. Я вважаю, що це помилка влада, яка мусить оперативно інформувати городян про те, що відбувається. В іншому випадку обурення сумчан буде цілком виправданим. Якби я знав, що планується захоплення, я б швидко приїхав і доклав зусиль, щоб утримати силовиків. Але інформації у мене не було.

– Тим більше, що спочатку міліція не була налаштована агресивно.

– Так. Ще вдень, коли я розмовляв з Рапутою, я неодноразово закликав його розрізняти так званих політичних ультрас та сумчан. Навіть, якщо вони скандують щось неприємне, це все одно сумчани. Але попи Гапони повели людей до будівлі облради. Рапута сказав мені, що так як на площі сумчани, то він вирішив відчинити двері і пропустити людей для проведення депутатського прийому. Це дозволило зняти напруження в момент присутності на площі великої кількості людей. А за те, що відбулося далі, відповідають Шульга і той керівник, який безпосередньо віддав наказ на проведення звільнення будівлі від протестувальників.

– Мені здалося, що як опозиції треба було доповісти про зайняття будівель, так і владі треба було доповісти про їх жорстоку зачистку.

– Я думаю, що ближче до вечора 27 січня по владній вертикалі надійшов наказ брати приклад з Черкас, де людей теж розігнали. Нажаль, у обох сторін конфлікті не вистачає людей, які могли б правильно оцінювати ситуацію та приймати вірні рішення. Я досі не знаю, хто давав наказ про так званий чи то розгін чи то зачистку. Я думаю, що однаково вірогідність того, що Шульзі треба було доповісти про зайняття будівель, а владі прийшов наказ зробити все навпаки. Я не думаю, щоб люди чинили спротив, якби їх попросили звільнити приміщення. Можна було мирно залагодити цю ситуацію, але всім зрозуміло, чому це не було зроблено.

Прохолодність з вертикаллю

– Ви сказали про інформаційну блокаду від владної вертикалі, вони триває і досі?

– Я б не сказав, що блокада триває, але на деякі питання я і досі не отримав відповіді. Однак більш-менш моє підключення до владного інформаційного простору відновилося після розмов з Володимиром Рапутою та губернатором Ігорем Яговдиком.

– До речі, що він думає про те, що відбулося?

– Я не з’ясовував думку губернатора стосовно того, що відбулося. Я обговорював з ним подальші дії, чого не потрібно робити, щоб не збурювати ситуацію. Наприклад, я був проти того, щоб вивозити весь сніг з площі Незалежності. Так само, я не розумію для чого у ніч розгону треба було поливати сніг пожежними машинами. Це смішно – «гасити» сніг, до того ж, що зміниться, коли замість снігу у мішках буде лід. (Сумчани заклали мішками зі снігом входи до облдержадміністрації та мерії, – Ред.) Я не розумію таких дій і я просив утриматися від провокаційних кроків. Вчора була серйозна ситуація навколо затриманих сумчан. На щастя, суди вирішили, як на мене, правильно, нікого не узяли під стражу, обмежившись домашнім арештом, це теж дозволить зменшити конфліктність.

– Була ще досить рішуча заява вашої фракції «Рідне місто» у Сумській міськраді, де вимагалося провести Нюренбергський процес над «Беркутом». Як цю заяву сприйняли у владній вертикалі?

– Заява зіпсувала відносини с вертикаллю значно більше, аніж сніг. Але я підтримав свою фракцію, яка висловила ряд чітких позицій. Зокрема те, що так звані «закони 16 січня» не мусили прийматися у такий момент, бо підштовхують країну до розколу. Таки Закони повинні прийматись тільки коли в суспільстві спокій, порозуміння та панує національна згода і повний консенсус. Деяких місцевих представників Партії регіонів дуже занепокоїла вимога процесу над «Беркутом». Але я вважав і вважаю, що війна війною, а знущатися над полоненими, роздягати їх на морозі, не можна. Не можна принижувати людську гідність. Не можна вбивати людей, не можна бити людей, так саме, як не можна і влаштовувати радикальні протести з захопленням адміністративних приміщень.

– А як вертикаль сприймає ваші ініціативи по демонтажу пам’ятників Леніну і пропозиції КПУ викупити один з пам’ятників за 16 млн. грн.?

– Це теж псує відносини, але настрій мій такий, що ось закінчиться січень і ми будемо демонтувати пам’ятник Леніна. Складуємо його в КП «Шляхрембуд» і чекатимемо відповіді від КПУ. Я можу їм, навіть, «безоплатно» пам’ятник привезти, якщо вони заплатять 16 млн. грн.

– До речі, звідки така ціна?

– Пам’ятник важить 16 тонн, то по мільйону за тону бронзи. Звісно, якщо здавати цю бронзу як лом, то вийде менше мільйона. Але я для себе вирішив (за порадою друзів), що от мільйон за бронзу, а ще по п’ять мільйонів з розум, честь та совість. Жарти жартами, але Ленін такі псує мої відносини з вертикаллю.

Стримувати радикалів

– Суми один з небагатьох міст на сході, де влада не використовує «тітушек». Чому?

– Ви знаєте, я був просто шокований, подивившись на кадри з Дніпропетровська та Запоріжжя. Це просто треба люто ненавидіти народ, щоб брати його представників, давати їм кийки і наказувати бити співгромадян. Це теж саме, що фашистські дії «Беркута» по роздяганню полонених. Я максимально стримую радикалів з обох сторін. Звертався до депутатів з Партії регіонів, які мають можливість зібрати подібні угруповання, але, на щастя, робити цього не будуть. У Сумах все вирішується за столом переговорів.

– То ви за революцію чи проти?

– Я не за революцію і не за контрреволюцію. Знаю, що мою позицію частина сумчан оцінює досить негативно. Хтось каже, що Мінаєв зрадив і не підтримує протест. Але подвійної гри з мого боку немає. Якщо громада скаже, я залишу свій пост. Але громада мусить це сказати у законний спосіб – шляхом проведення референдуму, якому я сприятиму. А то багато хто хоче погратися у революцію. А не можна сьогодні грати у революцію, а завтра кричати про репресії. Якщо робити революцію, то треба робити, а не шмарклі пускати. Я пам’ятаю, як у 2004 році, коли я почув про результати президентських виборів, я зрозумів, що буду сидіти. То я поїхав до нотаріуса, переписав свою частку бізнесу на дружину, заїхав на фірму, узяв вільні гроші, половину віддав дружині, половину узяв собі і з сином поїхав на Майдан. Я розумів, що буде як у махновському лозунгу «Воля або смерть». Оце тоді була революція. А зараз політична криза, у якій я не пристаю ані до опозиції, ані до влади.

– Як ви розцінюєте закордонний вплив на події в Україні?

– Я вважаю, що вплив Заходу та Росії на нас дуже великий, але поки верх бере Росія, яка після московських угод має значно більше впливу, аніж Держдеп чи Євросоюз. Але здається, що і США, і ЄС, і Росія зараз ведуть велику геополітичну гру, щоб задовольнила усіх їх. І я боюся, щоб ця гра не привела до розколу України, бо зараз ситуація підбурюється і на сході і на заході країни.

– Якщо це, борони боже, станеться, де будуть Суми?

– Ну  Малоросію ми точно не підемо, думаю, що будемо таким собі анклавом західних регіонів по типу Монако у Франції. Бо настрій сумчан, підтверджений соціологічними дослідженням, євроінтеграційний. Сумчани прагнуть до Європи, а не до Росії, не дивлячись на те, що тут у  нас 40 кілометрів до кордону з нею. Але дві третини городян виступають за Європу, такий вибір Сум. І він правильний. Я в цьому впевнений.

***

В сон мне – желтые огни,
И хриплю во сне я:
– Повремени, повремени, –
Утро мудренее!
Но и утром всё не так,
Нет того веселья:
Или куришь натощак,
Или пьешь с похмелья.

В кабаках – зеленый штоф,
Белые салфетки.
Рай для нищих и шутов,
Мне ж – как птице в клетке!
В церкви смрад и полумрак,
Дьяки курят ладан.
Нет! И в церкви все не так,
Все не так, как надо.

Я – на гору впопыхах,
Чтоб чего не вышло.
А на горе стоит ольха,
А под горою вишня.
Хоть бы склон увить плющом,
Мне б и то отрада,
Хоть бы что-нибудь еще…
Все не так, как надо!

Я тогда по полю, вдоль реки.
Света – тьма, нет бога!
А в чистом поле васильки,
Дальняя дорога.
Вдоль дороги – лес густой
С Бабами-Ягами,
А в конце дороги той –
Плаха с топорами.

Где-то кони пляшут в такт,
Нехотя и плавно.
Вдоль дороги все не так,
А в конце – подавно.
И ни церковь, ни кабак –
Ничего не свято!
Нет, ребята, все не так,
Все не так, ребята!

***

Песня «Моя цыганская» (1967).
Музыка и слова – Владимир Высоцкий.
Исполнение – Владимир Высоцкий.